Фінансування буде виділятися під конкретні програми

 

Інтерв'ю газеті "Вечірній Київ"

- На якій стадії зараз перебуває проект бюджету столиці на 2011 рік?
- Нині працює робоча група, і КМДА намагається разом з урядом сформувати бюджет у тих рамках, що є реальними для його виконання. Ми повинні отримати можливість перевиконати бюджет. Безумовно, необхідно також максимально використовувати наявний потенціал і одержати всі надходження ще протягом цього року, а наступний бюджет навіть перевиконати. У новому Бюджетному кодексі йдеться про те, що у випадку перевиконання бюджету 50% засобів буде спрямовано органові або організації, що забезпечила таке перевиконання.

- Якими ви бачите шляхи додаткового залучення засобів до бюджету?
- Коли йдеться про доходи, то слід розуміти: якщо в місті не працює промисловість, не створюються робочі місця, то казати про те, що столиця буде одержувати приріст надходжень до бюджету, нереально. Тобто, завдання міста - створити максимально прості й доступні для розуміння процеси, що дозволяють розвивати бізнес у Києві. Це, зокрема, принцип "Єдиного вікна", принцип прозорих інвестиційних конкурсів і багато інших речей, що дозволяють бізнесові вважати місто столицю комфортною для розвитку. Зараз Київ посідає чільне місце в країні за обсягами інвестицій, проте за темпами росту він не перший, і наше завдання – ці темпи нарощувати.

Ми декларуємо, що в нас буде розвиватися житлове будівництво, але ж про це треба говорити в комплексі. Наприклад, уже сьогодні видно, що місту бракує автомобільних доріг і паркінгів, цю проблему можна вирішувати із залученням інвесторів. Ці питання - не сьогоднішнього дня, вони пов'язані з Генпланом, стратегією розвитку Києва, а вже потім - бюджет Києва.
Крім того, нам необхідно забезпечити постійне одержання додаткових ресурсів за рахунок енергозбереження. Україною ратифіковано угоду зі Всесвітнім банком, що дає можливість сьогодні брати кредити під 6% на реконструкцію водопостачання, а місто Київ навіть не заявилося на цю програму. Ми це виправили. У нас на наступний рік існує домовленість, що Всесвітній банк готовий дати кредит до $ 200 млн на 20 років з відстрочкою на 5 років сплати за тілом кредиту. Це – надзвичайно вигідні умови, що дозволяють за 5 років окупити проект.

- У Кабінеті міністрів активно обговорюють питання довгострокового планування. Київ не виношує подібних планів?
– Подолати дисбаланс між дохідною і видатковою частинами бюджету, що нагромадився, можна лише при програмно-цільовому плануванні. Основний принцип - це введення середньострокового бюджетного планування, як мінімум на три роки (в ЄС діє семирічне бюджетне планування). Бюджет ми будемо планувати на три роки за принципом "бюджет, що котиться". Англійці це називають rollіng budget - один рік закінчився, інший додався.

Програмно-цільове бюджетне планування передбачає спрямування бюджетних ресурсів на реалізацію суспільно значущих проектів із суворим контролем виконання. Тобто, ми виділяємо фінансування не під потреби управлінь або комунальних підприємств, як зараз, а під конкретні програми. У рамках програм визначається, хто буде витрачати кошти, на які цілі, обґрунтовується необхідність виділення заявлених коштів і встановлюються показники, що їх буде досягнуто в процесі виконання конкретної програми - починаючи від зниження злочинності і закінчуючи збільшенням грамотності.

- Наступного році місту доведеться віддавати борги. Наскільки від цього постраждають довгострокові проекти, чи зможе місто їх профінансувати?
– Надходження до спеціального фонду дозволять погасити заборгованість за кредитом, проте ми втратимо можливість у максимально стислий термін підготувати місто до Євро-2012. Необхідно оцінювати адекватність подій, розуміти, що інвестиційні ресурси місту потрібні, і Київ й надалі буде користуватися позиковими ресурсами. Питання лише в тім, скільки місту треба інвестиційних ресурсів і на яких умовах. У 2011 році зобов'язання Києва за зовнішнім боргом становитимуть $200 млн, за внутрішнім - 1,2 млрд грн. під різницю в тарифах, що існувала в 2009 році і 300 млн – за різницю, що існувала в 2010-му. Це боргове навантаження не є нестандартним для Києва, проте з ним потрібно працювати в плані оптимізації графіка платежів і можливості міста розвивати інші проекти.

- Із чим, на ваш погляд, пов'язані сьогоднішні проблеми з дефіцитом бюджету міста?
– Проблеми, що сьогодні існують у місті, в тому числі, є породженням проблем, що були в бюджетних відносинах у 2008-2009 роках. Відсутність належної координації між КМДА й урядом породжувала те, що з бюджету міста до державного бюджету вилучалися значні кошти. Наприклад, Київ міг компенсувати різницю в тарифах із власного бюджету, не залучаючи запозичень, якби таких вилучень було менше. Але виходить, що місто заплатило двічі - і у формі вилучення з бюджету Києва до держбюджету, і за кредитами, залученими для погашення різниці в тарифах.
У 2008–2009 роках існували позитивні моменти в плануванні бюджету, проте не було бажання системно зв'язати всі проблеми міста і виробити стратегію розвитку. Те, що люди на різних посадах займалися проблемами міста, і кожний свою проблему бачив, знав і відчував - швидше за все, це дійсно так. Але те, що не було єдиного бачення того, як із цих проблем виходити і які визначати пріоритети, породило проблеми з бюджетом.

Оригінал інтерв'ю можна подивитись ТУТ