Руслан Крамаренко: бюджет Києва не буде виконаний на 1,7 млрд грн

У Київській міській держадміністрації (КМДА) очікують, що бюджет міста цього року не буде виконаний на 23%. Про те, чому столична влада не може отримати бездефіцитний бюджет і як вона має намір вирішувати цю проблему, кореспондентам видання Марії Цатурян і Руслану Чорному розповів заступник голови КМДА РУСЛАН КРАМАРЕНКО.

- За підсумками I півріччя в КМДА прогнозували, що бюджет міста виконати не вдасться. Яких результатів ви очікуєте зараз?

- Бюджет Києва дійсно не буде виконаний на 1,7 млрд грн. Є ще недостача 2 млрд грн (з минулого року. - ред), але це, скоріше, технічний момент. Мова йде про виписані на цю суму векселі під отримання кредиту для погашення різниці в тарифах минулих років. Ми вже взяли кредит на 1,5 млрд грн і завершуємо оформлення позики на 0,5 млрд грн. Враховуючи позики на погашення тарифної різниці, бюджет в 2010 році буде виконано всього на 77%.

- Ці 500 млн грн ви позичите у держбанків?

- Ощадбанк і Укрексімбанк зараз не готові надати такий обсяг вільних коштів. Найімовірніше, це буде Промінвестбанк або Альфа-банк, з якими ми зараз ведемо переговори. Але зазначу, що ставка залишається на рівні 12,5% річних у гривні.

- А за рахунок чого сформувався дефіцит бюджету?

- Є кілька чинників. Одним з них є те, що плани бюджетів останніх років по основному податку - з доходу фізосіб - були завищені. А податок на доходи фізосіб в основній частині бюджету, з яких платиться зарплата, складає 80%. Різниця між запланованими обсягами і реальними для КМДА і Кабміну є предметом дискусії. Так, за нашими даними, план за доходами фізосіб на наступний рік може скласти 12 млрд грн, а за даними Мінфіну - майже 14 млрд грн. Знову формується різниця в 2 млрд грн. Зараз ми ведемо переговори з цього питання з Держкомстатом і податковою адміністрацією.

- Чому дані КМДА і уряду відрізняються?

- При річному доході до 500 тис. грн підприємець може працювати за спрощеною системою оподаткування. Величезна кількість торгових центрів та супермаркетів у Києві зареєстровані на приватних підприємців, обсяг доходів яких до цих пір дозволяв платити податки за спрощеною системою. Бізнесмени беруть в торговому центрі ділянку на 20-30 кв. м, здають його в оренду приватному підприємцю, він отримує торговий патент і сплачує єдиний податок. По факту це відхід від сплати податків, але юридично це неможливо довести.

- Що ще, крім названих проблем, впливає на невиконання бюджету?

- Справа в тому, що в 2007 році була прийнята норма, згідно з якою орендна плата та плата за землю повинні складати мінімум 3%, а не 1% від вартості цієї ділянки. У липні в Києві було понад 5 тис. непереоформленних договорів, а зараз - 2,4 тис. Ми продовжуємо вести роботу в цьому напрямку. Коли процес буде завершений, місто зможе додатково залучити до бюджету близько 960 млн грн.

- Влітку тоді ще заступник голови КМДА Олександр Попов обіцяв ліквідувати збиткові комунальні підприємства. Про що йдеться?

- Ліквідовано будуть ті комунальні підприємства, які виконують адміністративні функції і тим самим дублюють функції наших профільних управлінь. Наприклад, існує Головне управління архітектури, де є відділ реклами та тимчасових споруд, який стежить за відповідністю розміщення рекламних носіїв і малих архітектурних форм генеральному плану міста. При цьому в 2004 році були створені окреме Головне управління реклами і КП "Київреклама", які теж займаються наданням дозволів на розміщення рекламних носіїв. Виникає логічне запитання: навіщо нам необхідні підприємства і управління, які дублюють ряд функцій один одного? Тільки для корупції та додаткових нелегальних заробітків. Є ще одна - фінансова - складова. З січня по серпень "Київреклама" витрачала на власне утримання по 4 млн грн в місяць, зараз - 600 тис. грн і спокійно виконує свої функції. Ми вважаємо, що немає необхідності в таких підприємствах і управліннях, намагаємося оптимізувати як фінансові потоки, так і управлінські ресурси, з тим щоб не роздувати бюрократичний апарат. Всього планується реорганізувати 68 підприємств, а 12 вже ліквідовано.

- Як зміниться бюджет міста після прийняття цих заходів?

- Ми розраховуємо, що реалізація тільки першочергових заходів принесе місту мінімум 7 млн грн на місяць і 100 млн грн на рік.

- Ви хочете скоротити і фонд заробітної плати за рахунок звільнення співробітників цих підприємств?

- По-перше, потрібно розуміти, чия це зарплата. Ми ж говоримо про скорочення людей, які утримуються за рахунок платників податків. Основним джерелом їх фінансування є податок на доходи фізосіб, тобто звільняться кошти на виплату зарплати працівникам бюджетної сфери. А трудовим колективам підприємств, які працюють і приносять прибуток, але у змісті яких місто не зацікавлене, ми запропонуємо їх приватизувати або взяти в оренду. Тому заяви про те, що ми позбавляємо людей робочих місць, необгрунтовані.

- Місту належать 25% банку "Хрещатик". Ви плануєте збільшувати цю частку?

- Сьогодні місто і міські підприємства винні банку "Хрещатик" близько 0,5 млрд грн. Зараз ми працюємо над тим, щоб вивести цей борг з категорії проблемних. Банк обслуговує велику кількість комунальних підприємств, які мають у ньому розрахункові рахунки і впливають на його баланс. Але за останні п'ять років за певним збігом обставин половина комунальних підприємств перевела свої рахунки в інші банки. А що стосується збільшення частки, то я взагалі прихильник того, щоб місто володіло банком на 100%. Але це справа не одного дня.

- Як ви маєте намір вирішувати проблему збитковості "Київметрополітену" та "Київпастрансу"?

- Зараз ці підприємства займаються і капітальним будівництвом, і експлуатацією. У нас є пропозиція вивести з цих компаній будівельні підрозділи і створити три дирекції будівництва, одна з яких буде займатися транспортом, інша - питаннями житлово-комунального господарства, третя - соціально-культурним будівництвом. Що стосується "Київпастрансу", то сьогодні його кредиторська заборгованість становить близько 700 млн грн. Ми вважаємо, що за два-три роки нам вдасться вивести це підприємство на нульовий баланс.

- Що ви плануєте для цього зробити?

- Перший крок - введення системи обліку пасажирів, другий - монетизація пільг на транспортні послуги. Право на пільговий проїзд у Києві мають 800 тис. чоловік. У "Київпастрансу" є ще одна велика проблема - відсутність нормальної транспортної схеми міста. Її необхідно замовити в найкоротші терміни, а до розробки, на мою думку, залучити європейські інститути. Завантаженість транспорту і обсяг трафіку на одиницю населення, скажімо, в Мюнхені чи Відні набагато вище, ніж у Києві, але тим не менше заторів там не спостерігається. Зрозуміло, що є проблема з транспортними розв'язками, але поки потрібно вирішити хоча б організаційні питання.

- Якими організаційними способами можна мінімізувати пробки?

- Наприклад, ми бачимо, що по проспекту Перемоги проходять 12 маршрутів міського транспорту. Це недоцільно! Я не поділяю приватні та комунальні транспортні служби і не хотів би політизувати це питання. Маршрут повинен бути один, з великовантажним транспортом, відповідати прийнятим стандартам і надавати якісну послугу. Хто на ньому буде працювати - державне чи приватне підприємство - слід визначати на конкурсі. Але не повинні сім приватних компаній ходити по одному маршруту, заважаючи один одному. Складання плану розв'язок - це складна кваліфікована робота, яка в підсумку вплине на економіку "Київпастрансу" та метрополітену.

- Коли він буде готовий?

- До березня-квітня 2011 року.

- А з яким банком планується запустити соціальну карту?

- Ймовірно, з "Хрещатиком".

- Тобто ви ще не визначили банк, але знаєте, що випустите 800 тис. карт в січні?

- Ми до цього вже технічно готові, і тепер потрібно зрозуміти, які організаційні заходи необхідно провести, щоб пов'язати наш проект з національним. Конкурс був проведений ще до нас (рік тому заступник голови КМДА Анатолій Голубченко планував запустити проект з російським БМ Банком. -ред). Зараз ми відправили до Мінфіну досить скромний запит: мої попередники заклали на запуск проекту близько 70 млн грн, ми ж підрахували, що вкладемося в 8 млн грн.

- Хто отримає ці карти в першу чергу?

- Ті категорії населення, які отримують адресну допомогу. Це 80 тис. студентів і школярів.

- А як буде забезпечуватися прийом карти?

- Безконтактний чіп вже приймається в метрополітені, що стосується наземного транспорту, то на першому етапі термінали будуть встановлені на комунальному транспорті. Приватним перевізникам буде запропоновано встановити термінали після затвердження транспортної схеми. Тоді ми зможемо перейти до зонування та введення в Києві єдиного квитка.

- Тобто приватні перевізники повинні будуть самі встановлювати термінали?

- Абсолютно вірно. Зазначу, що приватники самі будуть в цьому вкрай зацікавлені. По-перше, у них буде чітко підрахований обсяг перевезень пільгових пасажирів. По-друге, вони зможуть контролювати своїх же водіїв і кондукторів.

- Розкажіть про рішення проблеми "Київенерго"?

- До недавнього часу відносини між київською владою і "Київенерго" були абсолютно деструктивними. Результат - кількість аварій і тарифи на послуги. Ми перестали судитися з "Київенерго", чітко визначили обсяг заборгованості і різницю в тарифах до моменту вступу в силу нового закону "Про Нацкомісії регулювання ринку комунальних послуг". Її функції зараз покладені на Нацкомісію регулювання електроенергетики. Ми завершуємо оформлення 500 млн грн боргу, і наші фінансові взаємовідносини з "Київенерго" закінчуються.

- Але ж проблема полягає не тільки в боргах?

- Дійсно, зараз потрібно вирішити - хто є виконавцем послуг з постачання гарячої води та центрального опалення.

- У "Київенерго" вважають, що ви повинні їм платити?

- У компанії розуміють, що існуючий договір, підписаний до 2017 року, далі виконуватися не може. Цей опалювальний сезон ми пройдемо, але наступного літа потрібно вийти на концесійний договір, написаний відповідно до сьогоднішнього українським законодавством і з урахуванням європейського досвіду. При цьому Світовий банк готовий надати грант на оплату консультанта, який підтвердить якість такого договору.

- Що планується здати в концесію?

- "Київенерго" оформив договори оренди на експлуатацію ТЕЦ і магістральних теплових мереж, за якими тепло подається в центральні теплові пункти. 500 таких пунктів спільно з іншими внутрішньобудинковими системами знаходяться на балансі ЖЕКів, а 400 - на балансі "Київенерго". Або "Київенерго" має взяти в концесію все, щоб централізовано подавати опалення населенню і повністю відповідати за якість цієї послуги; або всі мережі, з урахуванням магістральних, повинні перебувати в концесії комунального підприємства, від якого споживачі отримуватимуть централізоване опалення та гарячу воду.

Інтерв'ю взяли Руслан Чорний і Марія Цатурян

Оригінал інтерв’ю можна прочитати ТУТ