"Києву цікавий досвід Мюнхена щодо підходу до розміщення реклами і вирішення питання з паркінгами"

Минулого тижня представники Київської міської державної адміністрації з робочим візитом відвідали Мюнхен – німецьке місто-побратим Києва. Про те, як німецький досвід можна застосувати в нашій столиці, розповів заступник голови КМДА Руслан Крамаренко.

- Чим бюджет Мюнхена відрізняється від київського?

– Перш за все, за обсягами. За вдвічі меншої, ніж у Києві, кількості населення бюджет у них у три рази більший. Київ з 2,8 млн жителів має бюджет 1,6 млрд євро, а Мюнхен з населенням 1,4 млн. чоловік - 5 млрд. При цьому дуже солідна сума лежить у них на депозиті. Ці гроші є джерелом для виплати пенсій державним службовцям, які працювали у виконавчій владі міста. Під час роботи на держслужбі вони не платять податки до Пенсійного фонду, тим самим збільшуючи розмір власної заробітної плати, а коли йдуть на заслужений відпочинок, пенсію їм платить міська адміністрація.


– Чи існують там якісь відмінні від нас податки і збори, і чи можна їх ввести для Києва?

– Там є додатковий збір із власників собак, проте в структурі бюджету він становить лише 0,6% - 30 млн. євро і має переважно виховний характер. Є ще один додатковий податок, що береться з прибутку підприємств, які працюють у місті - от цей податок є в них бюджетоутворюючим. Та я не бачу можливості введення його в Києві при сьогоднішній системі і підході до підприємництва. В інших регіонах такого податку немає, а все виробництво за останні п'ять років і так "пішло" в область. Будь-яке збільшення податкового пресингу на підприємців на ринках або в торгових центрах спричинить підвищення вартості споживчих товарів. Тому введення такого податку не забезпечить належного ефекту, оскільки в остаточному рахунку він ляже на плечі киян. У решті ж, практично всі податки в Мюнхені абсолютно ідентичні тим, що збираємо ми в Києві.


- А чи є якісь сфери, де влади Мюнхена мають цікаві для нас напрацювання, що їх можна застосувати?

– Так, у транспортній системі. Київ саме зараз серйозно займається цим питанням, разом зі Стратегією міста готується і транспортна схема, тому для нас було цікавим, як у Мюнхені підійшли до вирішення цієї проблеми. Основу громадського транспорту там становить мережа швидкісних потягів, що включає міську електричку та метрополітен. Мережа міської електрички покриває практично всі околиці Мюнхена радіально, з'єднуючись у центрі міста тунелем. Крім того, місто має розвинену мережу автобусних і трамвайних маршрутів. Мюнхен, як і більшість великих німецьких міст, утворює разом зі своїми найближчими передмістями єдину тарифну мережу, при цьому Мюнхенську тарифну мережу розподілено на 4 зони, кожна з яких поділяється на 4 кільця. Плата за проїзд залежить, за певними винятками, не від кількості пересадок і не від видів транспорту, використаних для поїздки, а лише від кількості подоланих зон.


– А затори там є?

– Ні, навіть у години пік. Багато в чому завдяки системі паркінгів, мені місцевий підхід дуже сподобався. У них налічується 43 в'їзди до міста, і біля кожного облаштовано великий паркінг, побудований за міські гроші. Паркування тут безкоштовне, є можливість пересісти з авто на міські види транспорту - метро, трамвай, автобус. При цьому, якщо на околиці паркування, як ішлося вище, безкоштовне, то в центрі Мюнхена його вартість сягає 12-15 євро на годину. В цілому ж, по місту середня вартість - 2,5 євро на годину. Нове будівництво житла здійснюється винятково з паркінгами - з розрахунку одне паркомісце на одну квартиру. Також офісні або торговельні центри забезпечені власними паркингами, що з 8 ранку до 8 вечора експлуатуються як платне паркування для співробітників офісів, а з 8 вечора до 8 ранку ними за певну абонплату користуються жителі околишніх вулиць. Якщо хтось залишив автомобіль у неналежному місці, його евакуюють, штраф - 350 євро. Якщо транспортний засіб власник вчасно не забрав зі стоянки, його теж евакуюють. Київ зацікавлений у застосуванні цього досвіду - нами вже зараз виділено земельні ділянки для будівництва 7 паркінгів на 3000 автомобілів. Це – перетин вул. Святошинської і просп. Перемоги, вул. Хрещатик, 25, просп. Палладіна, 23а, просп. Броварський (ст. м. "Лісова"), просп. Перемоги, 84а, перетин вул. Пушкінської і вул. Терещенковської і просп. Академіка Глушкова, 31-59. При в'їзді до міста будемо встановлювати покажчики, що рекламують зручні стоянки і показують, як до них проїхати.


– В Європі, крім паркувань, зонування часто застосовують ще й для рекламних конструкцій: у центрі - дорожче, на околицях - дешевше. Як це питання вирішено в Мюнхені?

– 10 років тому вони провели референдум, і городяни проголосували за те, щоб зовсім заборонити рекламу в місті. Вона залишилася на окружній дорозі і великих магістралях. У центрі міста, особливо там, де є історичні будинки, рекламні носії, і навіть вивіски великих компаній чи магазинів заборонені. Місто втратило певну суму доходів бюджету від реклами, проте, з іншого боку, завдяки системному підходові одержало збільшення потоку туристів утричі. Ними було розроблено туристичну карту, пішохідні маршрути, відремонтовано фасади будинків, зроблено дуже красиве підсвічування і т.д.


– Київ може собі дозволити такий радикальний крок?

– З огляду на необхідність упорядкування рекламних конструкцій до Євро-2012 будемо теж "зонувати" місто. Вважаю, що півторакілометрова зона в центрі зазнає змін, і реклами там стане рази в чотири менше. Проте йдеться навіть не про те, наскільки менше її стане, питання – в упорядкуванні зовнішнього вигляду міста, і я гадаю, що кияни підтримають зменшення кількості вивісок в історичній і центральній частині міста. Раніше милувалися Хрещатиком, а зараз його не видно за сіті-лайтами. А от у Мюнхені реклами немає, зате в центрі міста встановлено великий герб Києва як міста-побратима, що дуже приємно.

Оригінал інтерв’ю можна прочитати ТУТ