Київ не має небезпечного боргу

 

Верховна рада затвердила держбюджет на 2011 рік, не розглянувши жодну з двох тисяч поправок депутатів. Невдовзі президент підпише цей документ.
Паралельно регіони і міста узгоджують показники місцевих бюджетів з макроекономічною базою державного фінплану.
Вихідцю з Партії регіонів, недавно призначеному на посаду Київської міської держадміністрації Олександру Попову не вдалося відстояти інтереси міста і зменшити розмір традиційний щорічних вилучень з бюджету Києва. У 2011 році столиця віддасть державі 8 250 мільйонів гривень - на 30% більше, ніж у 2010 році. Фіскальні плани столичної влади на 2011 рік свідчать, що країна досі у кризі. Ключові завдання місцевої влади - реструктуризація боргів попередніх періодів і залучення нових позик для фінансування поточних проблем. Очевидно, що місту не вистачить ресурсів для реалізації гучно анонсованих ініціатив - реформи ЖКГ і масштабного будівництва інфраструктурних об'єктів. Про столичні гроші "Економічній правді" розповів заступник голови Київської міської державної адміністрації з питань бюджету та фінансів Руслан Крамаренко.

- Одна з головних новацій прийнятого парламентом Бюджетного кодексу - перерозподіл податку на прибуток: 10% від надходжень за цим податком від недержавних підприємств буде залишатися на місцях. Як це вплине на міський бюджет у 2011 році?

- Податок на прибуток нас мало цікавить. Основне джерело бюджету Києва - податок з доходів фізичних осіб.

- Скільки ви плануєте отримати від фізосіб у 2011 році?

- Почнемо з того, що міськбюджету-2011 ще нема. Є тільки прогнозні макроекономічні показники, щодо яких ми сперечаємося з Мінфіном. Попередньо, надходження від податку на доходи фізосіб сягнуть 11,5 мільярда гривень, а за розрахунками Мінфіну - 13,5 мільярда гривень. До речі, план на 2010 рік становив 10,4 мільярда гривень.

- Різниця - два мільярди. Чому такий розрив?

- Різниця народилася три роки тому через різну оцінку кількості працюючих у місті і розмірів їхніх зарплат. Для вирішення методологічних суперечностей ми провели низку нарад із співробітниками Держкомстату і Державної податкової інспекції. Ми довели свою цифру і чекаємо затверджених Мінфіном показників.

Новий Бюджетний кодекс уточнює, що податок на доходи з фізичних осіб - державний, але повністю залишається у місцевих бюджетах.

У той же час, у поданому на розгляд парламенту урядовому законопроекті про внесення змін до Бюджетного кодексу є суперечність - норма, яка пропонує Києву залишити у своєму бюджеті тільки 50% надходжень прибуткового податку.

- Що буде, якщо Київ втратить 50% надходжень від прибуткового податку?

- Ситуація двояка. З одного боку, у нас зменшується база доходів, з іншого - прямо пропорційно знижується сума вилучень до держбюджету. За чинним законодавством розмір вилучення варіюється - від 4,5 мільярда гривень до 6,4 мільярда гривень.

Якщо ж буде реалізована модель "п'ятдесят на п'ятдесят", і вилучення не буде взагалі, то це для Києва теж перемога. Зараз ми за це боремося. Ми не будемо гадати, яким буде вилучення у 2011 році - досі з міського бюджету традиційно вилучали до 70% надходжень від прибуткового податку.

Враховуючи, що через кризу бюджет Києва в останні роки перебував не в кращій ситуації, це теж непогано. Київ виконує чимало столичних бюджетних функцій.

Крім того, потрібно дивитися не тільки на суму вилучень, а й на те, скільки виділяється місту з держбюджету. Якщо ці гроші потім повернуться у вигляді субвенцій, то місто не втратить. Київ витрачає багато коштів на виконання функцій столиці, і на це має бути бюджетна підтримка.

- Ці функції трактують по-різному...

- Я знайомий з цими дискусіями. Цих функцій дві.

Перша - фінансування столиці як транспортного-логістичного центру - будівництво метро і Подільсько-Воскресенського мостового переходу.

Друга - виконання функції культурної столиці - обслуговування Київського циркового училища, у якому не навчається жоден киянин, утримання пам'яток архітектури і музеїв. За це місто не отримує грошей від держави, що не зовсім правильно.

- Який дефіцит міського бюджету заплановано на 2011 рік?

- Говорити про дефіцит міського бюджету некоректно. Київський бюджет - один з небагатьох, який є профіцитним і з якого чимало коштів вилучають до держбюджету. Дефіциту як такого не буде. Поки питання полягає у тому, яким буде рівень вилучень.

- Одна з ключових статей надходжень бюджету Києва - продаж та оренда землі. Скільки ви розраховуєте отримати за цією статтею у 2011 році?

- Близько 2 мільярдів гривень.

- Чи зміниться система бюджетування Києва у зв'язку із скасуванням райрад?

- Бюджет буде один. Райони не матимуть бюджетів, а стануть головними розпорядниками коштів. Коли Київ мав 11 бюджетів, це давало великі мінуси. Так, неправильно спланований бюджет за доходами приводив до дефіциту в кінці року.

У районах склалася ситуація, коли одні бюджети виконуються, в інших - виконання не перевищує 60%. Через це доводиться вигадувати якісь дотації, субвенції і робити перехресне субсидування. Тому ми вирішили розділити платежі на дві категорії.

Перша - обов'язкові платежі, куди входять зобов'язання із зарплати, плата за харчування, енергоносії. Суми фінансування за цими статтями Київ рівномірно перераховує кожному району.

Друга - капітальні вкладення. Ці кошти виділяються окремо, з прив'язкою до виконання бюджетного плану.

- Як райони відреагували?

- Керівники районів погодилися з таким підходом. Це зняло з них частину проблем. Натомість у них збільшиться кількість функцій і повноважень щодо житлово-комунального господарства. Думаю, вони повинні бути задоволені.

- Скільки часу дається Києву на формування міського бюджету?

- Думаю, нам дадуть не більше двох тижнів.

Ми провели аналіз за капітальними вкладеннями. Виходячи з обсягів коштів на капітальне будівництво, ми вирішили йти не за обсягами завершеного будівництва, а за обсягами коштів, необхідних для завершення будівництва. Обсяги незавершеного будівництва у Києві сягають 9 мільярдів гривень. Заморожених об'єктів уже нема.

- З якими основними проблемами бюджет Києва зіткнеться у 2011 році?

- Одна з проблем - погашення заборгованості за попередніми періодами.

- У 2009 році Леонід Черновецький залучив багато кредитів під заставу комунального майна - більше 150 об'єктів. Зокрема, позичив у банків 1,2 мільярда гривень на відшкодування різниці у тарифах на теплову енергію "Київенерго", заставивши будівлі кількох театрів. У якому стані ці борги?

- Київ не має небезпечного боргу. Загальний обсяг позик з урахуванням боргів усіх комунальних підприємств становить 12 мільярдів гривень. З них прямі запозичення бюджету - 8 мільярдів гривень, 4 мільярди гривень - борги комунальних підприємств.

Приміром, 1 мільярд гривень місто винне за рухомий склад, куплений "Київським метрополітеном", 50-60 мільйонів гривень - за поставлені компанією "Київенерго" енергоносії "Київпастрансу". Бюджетна заборгованість за ремонт ліфтів становить 700 мільйонів гривень, ми її плануємо погасити у 2011 році.

Правда, частина цієї суми, м'яко кажучи, сумнівна. Старі борги ми погашали справно - прострочень нема. Сьогодні ми реструктуруємо і здешевлюємо кредити.

- Які позики ви рефінансували?

- З 39% до 19% знизили відсотки за кредитом у розмірі 100 мільйонів гривень на будівництво метро, виданим "Альфа-банком". Рефінансована позика в обсязі 50 мільйонів гривень на закупівлю комунальної техніки.

Також ми залучили 2 мільярди гривень в Ощадбанку та Укрексімбанку під 12,5% для виплати боргу за енергоносії, щоб вчасно увійти в опалювальний сезон.

Йдуть переговори з Європейським банком реконструкції та розвитку про залучення фінансування за трьома проектами: 60 мільйонів євро для "Київпастрансу", 30 мільйонів євро для метрополітену, 10 мільйонів євро для "Київдорсервісу".

- На яких умовах і для чого позичаються гроші?

- Це дасть можливість придбати техніку, рухомий склад для метрополітену. Умови непогані - борг на десять років під 6% річних.

- Які основні капітальні видатки будуть закладені у міському бюджеті-2011?

- Один з головних проектів - будівництво лінії метро на Троєщину. На нього у 2011 році хочемо виділити близько 1 мільярда гривень. Кінець будівництва заплановано на 2015 рік. Будуть витрати у рамках реформи житлово-комунального господарства.

- І це все? А куди поділися плани фінансування інших заявлених інфраструктурних об'єктів на кшталт будівництва тунелю під Дніпром?

- Ще розглядаються варіанти будівництва кільцевої дороги та транспортних розв'язок. Однак ми розуміємо, що зараз навряд чи на це вистачить грошей.

Відтак шукаємо інвестиції, провели низку зустрічей з потенційними інвесторами. У транспортній сфері пропонуємо проект будівництва першої лінії Подільсько-Вигурівської лінії метро вартістю 700 мільйонів доларів, мережі паркінгів на в'їздах у місто - 45 мільйонів доларів, і тунелю, про який ви говорите.

Будівництво автомобільного тунелю між метро "Лівобережна" і площею Перемоги оцінюємо 1,3 мільярда євро. Це дорогий проект, місто його не профінансує. Інвестор же чітко хоче розуміти ефективність вкладених коштів. За розрахунками, дворівневий тунель довжиною 7 кілометрів пропускатиме 15 тисяч авто за годину.

- Свого часу ваші попередники пропонували чимало альтернативних способів додаткового заробітку на базі комунальних підприємств.

- Є різні ідеї, на кшталт ініціативи мера Черкас Сергія Одарича про встановлення лавочок, на яких буде вказано імена меценатів, які профінансували їх установку.

- У Києві теж з'являться іменні лавочки?

- Та ні. Я до таких ініціатив ставлюся з усмішкою. У Києві такі нововведення не проходять. Будь-які ініціативи мають бути системними. В іншому випадку, нас чекають суди - завжди знайдуться бажаючі оскаржити будь-яку сумнівну ініціативу.

- Одну із системних ініціатив КМДА - положення про регулювання діяльності малих архітектурних форм - вже розкритикували підприємці.

- Ми сподіваємося, що торговці - власники кіосків нас все-таки зрозуміють. Критика зводиться до того, що в результаті встановлення чітких правил гри у кожного власника зникне стаття витрат у вигляді неофіційних платежів міським чиновникам.

Ми хочемо, аби власники кіосків не платили хабарі, щоб вони працювали легально. Ми хочемо оформити землю під ці приміщення на три-п'ять років.

- До травня 2011 року столична влада планує зменшити кількість кіосків у Києві майже удвічі - з 10,7 тисяч до 6-7 тисяч. Скільки тоді заробить бюджет?

- Небагато - 200 мільйонів гривень на рік.

- На які ще джерела додаткових надходжень ви сподіваєтеся у 2011 році?

- На надходження від реклами. Має бути прозора схема, як місто отримує кошти від рекламних носіїв. Досі велика частина доходів осідала незрозуміло де.

- У цій сфері працює комунальне підприємство "Київреклама". Як воно буде реорганізоване у рамках кампанії з ліквідації та реорганізації неефективних підприємств, створених Черновецьким?

- Ми розглядаємо варіант скорочення чи ліквідації головного управління реклами, або "Київреклами", а може - й обох напрямків. Не виключено, що функції рекламного підрозділу будуть передані головному управлінню архітектури Києва.

- Раніше "Київреклама" декларувала мінімальний прибуток. Скільки ви розраховуєте залучити коштів від реклами в результаті реорганізації?

- Реклами багато. Крім того, вона не впорядкована і не вся оформлена. За останні два місяці від реклами до міського бюджету надійшло 18 мільйонів гривень. За попередні вісім місяців - 5 мільйонів гривень.

При цьому щорічні витрати на утримання комунального підприємства становили 4 мільйони гривень, тепер - 600 тисяч гривень. До кінця 2010 року, думаю, ще 15 мільйонів гривень від реклами зберемо.

- За вашими оцінками, яким був реальний оборот цього підприємства?

- Річний обсяг рекламного ринку Києва - близько 100 мільйонів гривень. Такі оцінки озвучили російські фахівці, які вивчили київський ринок. Куди поділися гроші і скільки їх реально проходило через комунальне підприємство - складно сказати. Вивчаємо.

Все має бути оформлено законно, без необхідності отримувати зайві дозволи. Наприклад, робота того ж кіоску починається з ордера про порушення благоустрою. Як таке може бути, якщо ця точка працює п'ять-сім років? Виходить, власнику кіоску з самого початку доводилося порушувати законодавство?

- Чи плануєте ви вводити нові податки і збори? Черновецький всерйоз розглядав ідею запровадження податку на холостяків.

- Напевно, він хотів таким чином покарати власних неодружених заступників. А якщо серйозно - невеликий додатковий ресурс розраховуємо отримати від оренди міських комунікацій. Мова йде про колодязі, у яких розташовані кабелі операторів зв'язку. У цілому ж, структура надходжень до київського бюджету така ж, як у Європі.

Недавно київська делегація була у Мюнхені, де ми знайомилися з їх системою формування бюджету. Їх бюджет від нашого відрізняється тільки обсягами - там він 5 мільярдів євро. У них є додатковий збір з власників собак, але у структурі бюджету він становить лише 0,6% - 30 мільйонів євро - і більшою мірою є виховним.

Є додатковий податок з прибутку підприємств, які працюють у місті. Ось цей податок у них бюджетоутворюючий - 1,7 мільярда євро. Однак я не бачу можливості вводити його у Києві при сьогоднішній системі і підході до підприємництва.

В інших регіонах такого податку нема, а все виробництво за останні п'ять років і так "пішло" в область. Будь-яке збільшення податкового пресингу на бізнес на ринках чи у торгових центрах спричинить підвищення вартості товарів, що ляже на плечі киян.

Оригінал інтерв’ю можна прочитати ТУТ