Метро на Троєщину побудують японці

 

У планах столичної влади в наступному році оновити близько 2 000 ліфтів, провести величезну кількість ремонтів у під'їздах тих будинків, де створюється Товариство співвласників багатоквартирних будинків. Крім того, ввести в експлуатацію близько 1,5 мільйонів квадратних метрів житла в Києві і чотири садка. Зі школами в основному обійдуться реконструкцією, але трохи таки почнуть будувати. Оновлення транспортного складу буде помітно до 2012 року, але маршрутки повністю так і не зникнуть зі столичних доріг.


Інвестори ж готові вкласти в столицю близько мільярда гривень 2011-му. Причому, якщо японці вже готові будувати метро на Троєщину, то французи і росіяни поки тільки цікавляться проектом тунелю під Дніпром. Про це в прес-центрі «Головкому» розповів заступник голови Київської міської державної адміністрації Руслан Крамаренко.

 

Руслан Крамаренко: «Комунальний транспорт ніколи в жодному місті не був прибутковим»

Спочатку розповім про деякі моменти, які будуть представлені в понеділок депутатському корпусу як зміни до Програми соціально-економічного розвитку, а також про існуючі на сьогодні напрямках в місті Києві. По-перше, бюджет 2011 року сформовано таким чином, що ми максимально закриваємо всі основні проблеми, пов'язані з соціальним забезпеченням громадян міста Києва. Зокрема, на соціальне забезпечення в цьому році закладено 2 млрд. 190 млн. грн., на освіту - 3 млрд. 170 млн. грн., на охорону здоров'я - 2 млрд. 650 млн. грн.
Крім цього вперше передбачено близько 600 млн. на підтримку «Київметрополітену» і «Київпастрансу», чого раніше не було, а лише частково компенсувалася перевезення пільгових пасажирів. Зараз прийнято рішення про те, що необхідно зменшувати їх кредиторську заборгованість у зв'язку з тим, що ми виводимо дане підприємство на роботу з Європейським банком реконструкції та розвитку, тому їм необхідний прозорий баланс і зрозуміле фінансування. Тобто, вперше цього року буде виконаний "Закон про еклектичний транспорт» та «Закон про автомобільний транспорт».
Також нами готуються зміни до Програми соціально-економічного розвитку в частині її збільшення на 800 млн.грн., 600 з яких буде направлено на Програму реформування житлово-комунального господарства. Ми плануємо відновити досить велику кількість близько 2 000 ліфтів в цьому році, а також провести величезну кількість ремонтів у під'їздах тих будинків, де створюється Товариство співвласників багатоквартирних будинків. Також планується фінансування встановлення індивідуальних теплових пунктів, що дозволить зменшити витрати на теплову енергію мешканцям і на установку теплових лічильників у будинках. Паралельно з цим, близько 300 млн. грн. буде додатково заплановано на організацію півторакілометрової зони від стадіону «Олімпійський» для проведення «Євро-2012».
Що стосується інвестицій, то нами в грудні проведена інвестиційна комісія в новому складі. Ми її створили, виходячи з 50% представників всіх фракцій депутатського корпусу Києва і 50% представників усіх основних профільних управлінь адміністрації. Нами було розірвано 92 інвестиційних договори, які або не знайшли застосування, або інвестиційні конкурси були проведені, а договори не укладені. На сьогоднішній день містом оголошено 17 інвестиційних конкурсів, які будуть проведені в лютому. Ми очікуємо, що в результаті їх реалізації в місто прийде близько 1 мдрд.грн. інвестицій, і безпосередньо до міської казни - близько 50 млн. грн.

Також нами зараз організована робота «круглих столів» з інвестицій. Ми не тільки пропонуємо від себе, а і вислуховуємо різні компанії, які зацікавлені вкладати кошти. Наприклад, 15 грудня був проведений «круглий стіл» за участю 20 великих світових транснаціональних компаній із США, Польщі, Німеччини, Японії, Китаю, які мають інтерес до житлово-комунальному господарства міста Києва. Надалі ми плануємо проведення в лютому, березні, квітні і травні таких зустрічей з транспорту, будівництва, медичної галузі та туризму. Паралельно з цим у нас на сьогоднішній день досить активно ведеться робота з розробки стратегії Києва. На наступному тижні буде запропонований і підписаний ряд документів, які визначать переможців у тендері на розробку стратегії. У ньому брали участь 12 першокласних світових компаній. Грошові кошти з міського бюджету на цю стратегію витрачаться не будуть.
Паралельно з цим було проведено конкурс з випуску євробондів. Ми плануємо їх випустити цього року на суму 300 млн. дол., 200 з яких підуть на погашення існуючого випуску, що підлягає погашенню в липні 2011 року, і 100 - на Програму соціально-економічного розвитку, тобто безпосередньо будуть профінансовані енергозберігаючі проекти.

Ви сказали про зацікавленості інвесторів щодо ЖКГ, в які саме об'єкти вони хочуть вкладати гроші? Які ще об'єкти в Києві викликали їхній інтерес?

Руслан Крамаренко: На сьогоднішній день з того, що є абсолютно реально і цікавить світові компанії - це однозначно інвестування в переробку сміття, в енергозбереження на водоканалі і в теплоенергетику міста. Як не дивно, але у нас, думаю, що завтра буде підписано угоду з японською компанією щодо будівництва метрополітену на Троєщину. Крім того, ми готуємо в лютому підписання Меморандуму щодо реалізації будівництва тунелю під Дніпром, де також передбачаються інвестиційні кошти. У даному проекті також зацікавлені світові компанії, зокрема французька Vinci і російський «Автодор». При цьому ми не розглядаємо залучення додаткових кредитів, а беремо приклад державно-приватного партнерства. Або це все-таки кредити, але вони закриваються в рамках локального проекту.

Уточніть про проект будівництва метро на Троєщину. Хто буде виконувати роботи - наші чи японці? Яка його буде вартість? Це буде приватне метро?

Руслан Крамаренко: У 1986 році був розроблений генеральний план міста Києва, в якому є лінія метрополітену на Троєщину. Вона проходить по вулиці Маяковського, доходить до станції метро «Шевченко» по Подільсько-Воскресенському переходу і далі до станції метро «Лук'янівська» загальною протяжністю близько 12 км, розрахована на 9 станцій.
На сьогоднішній день ми маємо будівництво Подільсько-Воскресенського переходу і проект на будівництво, де є якісь відмінності, зокрема по лівому берегу гілку по вулиці Ватутіна, а не Маяковського. Даний проект будівництва заміщає існуючу трамвайну лінію, яка не завантажена, і здешевлює вартість, адже на Маяковського повинна бути підземна проходка, а на Ватутіна - наземна, як Броварська лінія метрополітену. Згідно з проектом, розробленим у 2009 році, вартість будівництва на лівому березі становить близько 5,2 млрд. грн. У продовження цієї гілки метро будівництво на правому березі (без урахування Подільсько-Воскресенського переходу) - 5,5 млрд. грн. Тобто, в цілому будівництво цієї гілки буде коштувати близько 11 мільярдів гривень. Рухомого складу необхідно близько 200 вагонів. Враховуючи, що один вагон на сьогоднішній день в українського виробника коштує від 8 мільйонів гривень, це ще близько 1,5 мільярдів. Таким чином, загальний обсяг проекту буде коштувати близько 14 мільярдів гривень.
Щодо роботи з японською стороною, ми ведемо переговори в декількох напрямках. Є можливість отримання «Київським метрополітеном» ієнового кредиту для будівництва даної гілки. Цей кредит видається на 30 років під 1,5% річних за умови, що будуть використані японські технології будівництва метро. Зокрема, це будуть японський рухомий склад і електроніка, робоча сила та підрядники можуть бути з української сторони. Паралельно з цим ми ведемо переговори з українськими і російськими банками про випуск облігацій «Київського метрополітену». Грошові кошти, отримані від цих облігацій, будуть спрямовані для будівництва даної гілки метро без прив'язки до того чи іншого виробника, постачальника і т.п.

Коли плануєте закінчити цей проект?

Руслан Крамаренко: Протягом трьох років він може бути введений в експлуатацію. Для цього зараз необхідно отримати грошові кошти для того, щоб почати це будівництво. Паралельно з цим зараз проходить дискусія між урбаністів, які брали участь у розробці Генерального плану 1986 року, і зараз розробляють Генеральний план розвитку Києва до 2025 року, на тему, де ж бути метрополітену. Думаю, що для цього будуть проведені громадські слухання, і все-таки метрополітен буде проходити по вулицях Ватутіна та Маяковського. У програмі соціально-економічного розвитку цього року ми закладаємо будівництво трамвайної лінії до електрички.

Скільки планується ввести в експлуатацію житла в цьому році? Можливо за програмою доступного житла, якщо є таке?

Руслан Крамаренко: У цьому році буде введено близько 1,5 мільйонів квадратних метрів житла в місті Києві в цілому. Паралельно з цим ми заклали близько 100 мільйонів гривень на Програму соціально-економічного розвитку, і у нас є резерв в 160 мільйонів спеціального фонду бюджету. Це на програму доступного житла з розрахунку 50/50, що є нововведенням, на яке пішло місто Київ. У нас найбільша черга в Україні, тому є державна програма 30/70, в якій ми беремо участь, і з бюджету додаємо 20%. Таким чином, при найвищій собівартості будівництва в місті Києві ми отримаємо можливість соціально незабезпеченим верствам населення купувати житло за 3-4 тисячі гривень за квадрат.

Скільки сімей отримає цього року квартири?

Руслан Крамаренко: На сьогоднішній день кількість грошей, передбачених у програмі, більше, ніж кількість бажаючих.

Чи планується будівництво дитячих садків і шкіл в місті Києві? Скільки виділено на це коштів, і в яких районах вони можуть з'явитися?

Руслан Крамаренко: Цього року планується будівництво та введення в експлуатацію чотирьох садків: житловий масив Осокорки, другий мікрорайон масиву Позняки, 24-й мікрорайон Вигурівщини-Троєщини вулиця Лісківська. Це будівництво з реконструкцією школи № 11 з введенням в експлуатацію. Продовження будівництва у 9-му мікрорайоні Позняки школи № 151. Починаємо будувати школу на вулиці Старонаводницькій. Також буде реконструйована школа № 19, школа-ліцей № 100 «Поділ». Буде збільшено кількість працюючих садків до 682 одиниць, на сьогоднішній день їх 650.

Які вигоди збираються отримати інвестори в сфері житлово-комунального господарства? Чи потрібно киянам готуватися до чергового суттєвого підвищення тарифів в зв’язку з цим?

Руслан Крамаренко: Перша вигода інвестора – це отримання прибутку. Підвищення тарифів при реалізації енергозберігаючих проектів не передбачається, тому що проведення тієї чи іншої модернізації на сьогоднішній день стає досить ефективним.

Спалювання сміття потягне за собою підвищення квартплати?

Руслан Крамаренко: Спалювання сміття враховує те, що на сьогоднішній день є тариф на вивіз сміття, в рамках якого працює інвестор. Тобто, ми не передбачаємо можливості підвищення квартплати. Зараз вивіз сміття коштує 100 гривень. Якщо приходять інвестори з пропозиціями встановити 100 євро, як в Європі, ми з ними не спілкуємося і не працюємо. Є новітні технології, які дозволяють не підвищувати тарифи.

Дозвольте уточнити стосовно підтримки «Київпастрансу». Чи є хоча б наміри звільнити Київ від маршруток і перейти до рівня європейської столиці з нормальними автобусами та іншим транспортом?

Руслан Крамаренко: На відміну від інших міст України, ми пішли на посилення ролі «Київпастрансу» і «Київського метрополітену». В цьому році ми додатково проводимо ще й закупівлю у Європейського банку реконструкції та розвитку на 115 мільйонів гривень рухомого складу. Це будуть тролейбуси, трамваї і рухомий склад для метрополітену.
Паралельно з цим ми замовили транспортну схему Києва, яка встановить маршрути, що необхідні місту з тим, щоб вони не дублювалися, щоб по кожному маршруту був проведений розрахунок кількості необхідних перевозок в той чи інший час доби. Потім, згідно законів про автомобільний транспорт та про міський електричний транспорт, буде визначено єдиний генеральний перевізник, яким буде «Київпастранс» на наземному транспорті. І таким чином під початок 2012 року у нас буде новий якісний рухомий склад, і ми вийдемо з пропозицією до киян.
Є багато приватних компаній перевізників, які в даній схемі також будуть враховані, але генеральним перевізником в місті буде комунальне підприємство. На сьогоднішній день воно не в змозі надати якісні послуги, які ми хочемо отримати.

Тобто, в планах влади немає взагалі прибрати маршрутки з вулиць Києва і отримувати прибутки в бюджет власного міста?

Руслан Крамаренко: Комунальний транспорт ніколи в жодному місті не був прибутковим.

В Німеччині стверджують, що вони мають прибуток. Можливо, у них пільговиків немає?

Руслан Крамаренко: По-перше, Німеччина немає пільговиків зовсім, там 100% сплачується згідно тарифів. По-друге, там в тарифну складову включається амортизація рухомого складу та інвестиційна складова. Згідно нашого законодавства, це заборонено. По-третє, і в Берліні, і Мюнхені компанії є прибутковими тому, що включають в себе теплоенергогенерацію в місті і водоканал. Я спілкувався з заступниками мерів Мюнхену і Берліну, які сказали, що надприбутки, які є від енергетичних компаній, перекривають надзбитки від компаній транспортних.

Оригінал тексту можна подивитись ТУТ