«Боргові зобов'язання Києва поки знаходяться в межах норм Бюджетного кодексу»

Ексклюзивне інтерв'ю заступника голови Київської міськадміністрації Руслана Крамаренка інформаційному агентству «Інтерфакс-Україна»

Питання: Які проекти рішень Київська міськадміністрація підготувала на сесію Київради 17 лютого?

Відповідь: Проекти рішень стосуються розподілу залишків на початок року, а також коригування спеціального фонду міського бюджету з огляду на те, що були більш поглиблено відпрацьовані об'єкти Програми соціально-економічного розвитку.
Також у нас були досить великі надходження до бюджету в січні, і ми вирішили запланувати введення в експлуатацію цього року кількох шкіл і дитячих садів, добудову багатьох соціальних об'єктів, і тим самим вивести Київ зі списку міста довгобудів.
Паралельно з цим ми включаємо фінансування 80 млн грн на надбавки та премії працівникам бюджетної сфери - охорони здоров'я, освіти, культури. Це дозволить нам вийти на рівень доплат 2010 року.
При цьому необхідно враховувати, що в 2011 році закладено досить високий зріст і мінімальної заробітної плати, від розміру якої нараховуються надбавки та премії. Тобто, якщо на сьогоднішній день рівень мінімальної зарплати становить 922 грн, то на кінець року він збільшиться до 1241 грн, відповідно збільшаться розміри надбавок і премій.
Це - основні зміни. Також ми включаємо програму фінансування на підтримку правоохоронних органів, яка передбачає збільшення патрулювання в місті, що забезпечить додаткову безпеку громадянам, які проживають у столиці.
Ми включаємо також фінансування реконструкції швидкісного трамвая, добудови швидкісного трамвая на Лівому березі - від Троєщини до міської електрички.
В цілому залишки загального фонду міського бюджету на початок року були 160 млн грн, спеціального фонду - 90 млн грн, і це додаткові кошти, які ми зараз пропонуємо включити в бюджет.
Крім того, до бюджету будуть внесені зміни у зв'язку з тим, що Кабінет міністрів виділив Києву субвенцію в розмірі 1 млрд грн на виконання функцій столиці.

Питання: Коли Кабінет міністрів затвердить субвенцію Києву в сумі 2,3 млрд грн на підготовку до Євро-2012?

Відповідь: Зараз поки прийнято рішення про виділення субвенції на виконання функцій столиці.
Загалом заплановано виділення Києву кількох субвенцій з держбюджету: на виконання функцій столиці, на придбання медичного обладнання (у розмірі 60 млн грн, ми плануємо отримати в подальшому), на соціально-економічний розвиток - в цілому по Україні вона буде у розмірі 1,2 млрд грн, і очікується, що Києву буде виділено близько 300 млн грн.
І є окрема програма підготовки до Євро-2012 на 2011 рік, яка на сьогоднішній день ще не затверджена в рамках держави. За цією програмою Київ планує отримати субвенцію в сумі 2,3 млрд грн. Але коли вона буде затверджена - це не наше питання, це питання Кабінету міністрів, я відповісти на нього не можу.

Питання: Які тенденції виконання бюджету Києва за підсумками січня?

Відповідь: 92% від запланованого.

Запитання: За якими статтями невиконання?

Відповідь: Я б не сказав, що це невиконання, тому що насправді Київ пережив великі зміни у бюджетній політиці, і це був перший місяць, коли ми запускали систему одного бюджету, а не 11-ти. Тому це виключно технічні моменти, і я б не сказав, що на поточний момент бюджет не виконується.

Питання: Назвіть умови випуску євробондів Києва цього року. Коли очікується отримання грошових коштів?

Відповідь: Конкурс з випуску євробондів виграв банк Credit Suisse, умови конкурсу - конфіденційні, я вам їх назвати не можу - у нас підписаний договір. Щодо суми - ми розраховуємо залучити близько $ 300 млн, з них $ 200 млн. підуть на погашення існуючого випуску євробондів у липні 2011 року.
Далі у нас буде проходити презентація Києва - це будуть різні роуд-шоу, які ми будемо влаштовувати в Європі, Азії, Америці.
За результатами цього етапу буде набрана кредитна книга, яка може бути і на $ 300 млн, і на $ 500 млн, а може - і на $ 50 млн. Але, як правило, кредитна книга в 2-3 рази вище, ніж необхідний обсяг закупівель.
Залежно від цієї кредитної книги, від попиту на євробонди, від кредитного рейтингу Києва буде визначена і процентна ставка.
Це ринок, і тепер необхідно грамотно, якісно презентувати місто Київ, після чого буде зрозумілий і термін розміщення облігацій. Ми плануємо залучити кредит на 5-7 років, і розраховуємо, що процентна ставка буде 8-9% річних.
Але це питання досить складне, воно буде зрозуміле за результатами закінчення роуд-шоу десь в червні. У червні ж ми плануємо отримати грошові кошти.

Питання: На що буде витрачено решту $100 млн., отримані від випуску євробондів?

Відповідь: $100 млн або 800 млн грн ми плануємо направити: 400 млн грн - на реформу житлово-комунального господарства, 200 млн грн - на облагороджування 1,5 км зони навколо НСК «Олімпійський», і ще 200 млн грн - на ремонт об'єктів теплопостачання та першочергові об'єкти капбудівництва.
Зараз ми звернулися до Мінфіну для отримання дозволу і чекаємо відповідного узгодження.
Із 400 млн грн, передбачених на реформу ЖКГ, 200 млн грн підуть на заміну ліфтів - у нас є достатньо амбітні плани щодо заміни близько 2 тисяч ліфтів у цьому році.
100 млн грн буде направлено на підтримку створення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), виділення їм коштів на ремонт дахів, під'їздів, і ще 100 млн грн на устаткування житлових будинків, в першу чергу тих, де створені ОСББ, індивідуально-тепловими пунктами (ІТП ).
ІТП включає в себе підігрів води, будинкових лічильник теплової енергії і автоматичний регулятор подачі тепла, що підтримує задану температуру в будинку.
Установка ІТП дасть економію від 30% до 40%, і підвищення тарифів на 35% автоматично нівелюється.
В принципі ІТП повинні бути встановлені в кожному будинку, але ми зараз розуміємо, що комплексно допомагати будемо тим будинкам, які будуть переходити в ОСББ.

Питання: Чи буде Київ залучати в цьому році кредити Європейського банку реконструкції та розвитку чи Світового банку на розвиток інфраструктури?

Відповідь: З ЄБРР ми підписали договір у кінці 2010 року - це кредит на EUR115 млн, який не рухався з 2006 року. Думаю, цього року ми його реалізуємо в повному обсязі, а це EUR60 млн. на закупівлю тролейбусів і автобусів для КП «Київпастранс», EUR40 млн - на вагони метрополітену, і EUR15 млн - на автоматизовану систему керування дорожнім рухом міста Києва.
Думаю, КП «Київпастранс» почне отримувати кошти за цим кредитом у квітні, а метрополітен - до кінця літа. Крім того, ми сьогодні працюємо за програмою Світового банку «Енергоефективність та енергозбереження». Всього кілька днів тому було ратифіковано угоду, відкривається пул, за яким відбираються можливість фінансування, і ми зараз займаємося тим, щоб отримати кошти на модернізацію міської теплоенергетики та ВАТ «Київводоканал».

Питання: Ви можете назвати хоча б попередні суми за цією програмою?

Відповідь: Ми розуміємо, що на модернізацію ВАТ «Київводоканал» треба близько $1 млрд. Зрозуміло, що такі кошти ми за один раз не отримаємо. Зараз ідуть підготовчі роботи - проводимо енергоаудит як ВАТ «Київводоканал», так і теплоенергетики, розроблена і вже затверджена схема теплопостачання, яка є основним елементом при отриманні кредиту.

Питання: Ця програма передбачає реконструкцію Бортницької станції аерації (БСА)?

Відповідь: БСА ми там поки не бачимо. Тобто, за тими програмами, які на сьогоднішній день працюють у СБ та ЄБРР, профінансувати БСА, на жаль, неможливо, тому що там тариф менше собівартості. І роботи, які сьогодні потрібно проводити, більше пов'язані з екологічними моментами, ніж з економічними або енергозберігаючими.
Тому поки ми плануємо фінансувати реконструкцію БСА з екологічного фонду - як міського, так і державного.

Питання: Цього року почнеться реконструкція першого блоку БСА?

Відповідь: В цьому році, я думаю, закінчиться розробка проекту в повному обсязі.

Питання: Яка загальна сум боргів бюджету Києва?

Відповідь: Сума боргів бюджету Києва - публічна, це $700 млн за євробондами і 3,2 млн грн в українській валюті.

Питання: Тобто борг міського бюджету - 8,8 млрд грн, а весь бюджет - близько 16 млрд грн. Наскільки це відповідає вимогам Бюджетного кодексу?

Відповідь: Згідно з Бюджетним кодексом, виплати по відсотках повинні бути не більше 10%, а у нас виплати - в районі 8%.

Питання: Київ планує цього року випустити внутрішні облігації?

Відповідь: Ми ведемо консультації з цього питання. Тут ми беремо до уваги існуючу кредиторську заборгованість і обсяг виплат за відсотками. Ця тема обговорюється, але сказати точно, чи будемо здійснювати внутрішнє запозичення, поки не можу.

Питання: У бюджеті Києва на поточний рік передбачено 615 млн грн на внески в статутні фонди підприємств. Що це за підприємства і чим обумовлена необхідність таких внесків?

Відповідь: Це внески в статутні фонди в основному комунальних підприємств «Київпастранс» і «Київський метрополітен». Таке рішення було прийнято з огляду на те, що, по-перше, ці підприємства постійно недоотримували компенсацію за тарифами, і по-друге - ми вирішили зробити систему надання пільг прозорою.
Тобто, з другого півріччя ми все-таки перейдемо на адресну допомогу тим пільговикам, яким пільги надає місто Київ. На сесії будуть внесені відповідні зміни до програми «Турбота».
До речі, з приводу тих спекуляцій, які були викликані в зв'язку зі скасуванням пільг пенсіонерам та інвалідам. Все це було заплановано в програмі «Турбота» з початку року, але виключно через технічні моментів не було реалізовано.
Але з другого півріччя за програмою «Турбота» кожна людина, яка має право на пільгу, отримуватиме її в грошовому вигляді. І нарахування компенсації пільг для підприємств-перевізників вже не буде вестися від кількості пільговиків.
Тобто, на сьогоднішній день сума компенсації для підприємств розраховується виходячи з того, що в Києві 800 тис. пільговиків, і, наприклад, для КП «Київпастранс» вона складає близько 500 млн грн на рік. Київ в 2010 році компенсував пільгові перевезення на 170 млн грн.
Я вважаю, що вартість реально наданих послуг ще в два рази менше, але для того, щоб це довести, необхідно почати надавати адресну допомогу тим людям, які дійсно потребують.
Тому ми вирішили: пільги - це пільги, а вирівнювання збитків підприємств, які були накопичені за попередній рік (це і виплата по кредитах, і кредиторська заборгованість, і розрахунки з лізинговими компаніями) ми будемо здійснювати за рахунок збільшення статутного фонду. Тобто, кошти будуть передані в статутний фонд, а потім за їх рахунок буде профінансовано погашення кредиторської заборгованості підприємств.
Таким чином, ми поступово виводимо дані підприємства на беззбиткову роботи.
Крім того, у зазначених 615 млн грн передбачено участь міста в кредиті ЄБРР на суму EUR115 млн для КП "Київпастранс", КП "Київський метрополітен" і КП "Київдорсервіс", тому там мається на увазі 20% участь міста в даному кредиті.

Питання: Збільшення статутних фондів не пов'язане з намірами акціонувати комунальні підприємства «Київський метрополітен» і «Київпастранс»?

Відповідь: Збільшення статутного фонду за рахунок грошових коштів міста навпаки підвищує вартість даного підприємства.
Тобто, ми збільшуємо статутний фонд підприємств міста на 615 млн грн, чітко усвідомлюючи, що ці підприємства нікуди не підуть.
Так, є практика в інших містах, коли підприємства ведуться до банкрутства, на їх базі створюються інші підприємства.
Але в Києві ці підприємства ні в якому разі акціонуватися або приватизуватися не будуть, це будуть 100% комунальні підприємства.

Питання: На якій стадії реалізації проект будівництва метро на Троєщину?

Відповідь: Опрацьовується декілька варіантів. Закінчені переговори з японською компанією «ITOCHU» - вони готові починати фінансування, займаємося підготовкою ратифікацію міжурядової угоди.

Питання: А вже остаточно визначено, що це буде саме компанія «ITOCHU», чи все ж є інші варіанти?

Відповідь: Так, є ще інший варіант. Зараз ми опрацьовуємо можливість отримання коштів на будівництво цієї гілки метро за рахунок випуску облігацій Київського метрополітену. Тобто, ми рухаємося паралельно в декількох напрямках.

Питання: А в якому році і на яку суму можуть бути випущені ці облігації?

Відповідь: В цьому році. На яку суму? Обсяг будівництва цієї гілки метро за попередніми даними з урахуванням рухомого складу близько 12 млрд грн.

Питання: Чи визначено вже інвестора з будівництва тунелю під Дніпром? Коли реально може початися будівництво?

Відповідь: Ми займаємося цим питанням, але це досить складний і ємний процес. Сказати, що за місяць або два можна залучити кілька мільярдів доларів - це було б смішно. Працюємо, спілкуємося з інвесторами - зацікавленість виявили компанії з Росії, Франції ОАЕ, Японії, Китаю.
Зараз відпрацьована принципова схема взаємин і зрозуміло яким чином можна залучити грошові кошти. Але рішення поки не прийнято.

Питання: Яка це схема?

Відповідь: Приватного партнерства. Ми розуміємо, що будуть залучені грошові кошти, і експлуатувати тунель буде та компанія, яка вкладе грошові кошти. Тому проїзд буде платним.

Питання: Яка ситуація з фінансуванням будівництва Подільського мостового переходу?

Відповідь: В бюджеті закладено 60 млн грн. Основна сума - 1,3 млрд грн - передбачена в субвенції на Євро-2012. Ми чекаємо її.

Питання: Якщо Подільський мостовий перехід не добудований, то наскільки доцільно починати будівництво нового об'єкта - тунелю?

Відповідь: По-перше, ми розуміємо, що це буде продовження окружної дороги, по-друге, на проектні роботи необхідний буде досить довгий проміжок часу. Як показує практика, в Україні від початку проектування до здачі об'єкта в експлуатацію проходить не один рік.


Оригінал тесту можна подивитись ТУТ